Вони за нас - життя, ми за них - молитву.
Бувають моменти, коли навіть в освітньому процесі слова стають зайвими. Було достатньо лише очей, які вдивлялися з яскравих фото на пам'ятному стенді, і, ніби, промовляли до учнівських сердець: "Живіть, творіть, пишайтеся, що є українцями і любіть її, свою вільну і незалежну Україну!"Ми їх не знали особисто, але вони нам дуже дорогі та рідні- Небесна Сотня, яка п'ять років тому полинула до Бога, залишивши нам шанс на нове життя...Панахида, свічки пам'яті, до сліз проникливі слова вдячності та шани у віршах і піснях від кожного класу та вічна пам'ять...
Так в Католицькій школі-гімназії вшанували герої Небесної Сотні.
Авторський вірш учениці 2(6) -А класу, Лапіної Юлії
Українці, завжди пам'ятаймо
І дітям своїм про Майдан розповідаймо,
Як у далекому 2013 році
До Європи були ми на півкроці.
Але наша тогочасна влада
Ошелешила вкраїнську громаду.
Що не йдемо ми до прекрасної мрії,
І застигли всі наші надії.
Але люди створили протест,
Бо на мрії не ставили хрест.
Люди вийшли протестувати,
Але в них же почали стріляти.
Та ніхто з них Майдан не покинув,
Хоча дехто із них там загинув.
Зупинилось українське серденько,
І покинув вже син мати-неньку.
Плаче бідна моя Україна,
Бо немає в живих того сина.
Полюбіте ви всі Україну,
Богом дану чудову країну!
Бо лиш так зможемо ворога здолати,
І сльози України повитирати.
