Новини

Ліні Костенко - 90 років!

"Я вибрала Долю собі сама..." Це слова поетеси, котрій сьогодні 90. Це слова поетеси, котру називаємо "маркером епох". Це про Письменницю. Це про Ліну. Це про її нелегкий шлях на вітрах століть. Це про її місію на цій землі. Слово поетеси - філігранне, тонке, афористичне, змістовне і таке... українське! Воно про людину і державу, про мить і вічність, про добро і зло. Про нас із вами. "Коли в людини є народ, тоді вона уже людина", "Де є та грань - хто люди, хто юрма?" "Де воля спить, її ще й приколишуть". Письменниця адресує нам вірші - "найщиріший у світі лист".

 

Є вірші - квіти.

Вірші - дуби.

Є іграшки - вірші.

Є рани.

Є повелителі і раби.

І вірші є - каторжани.

 

Її ім’я у ряду з іншими письменниками-шістдесятниками було затавроване. Поезія - ізольована від читача, а сама поетеса перебувала під пильним наглядом і тиском спецслужб із ризиком ув’язнення чи фізичного знищення. " Найкращий вірш не ходить на свободі"- з гіркотою говорить мисткиня. Маючи на руках двоє дітей, терплячи нестатки, не друкуючись, у повному видавничому вакуумі, Ліна все ж не проміняла "совість на харчі". А "заборонені" вірші українці передавали співвітчизникам навіть у Казахстан, переписуючи від руки. Бо ця незвичайна жінка Словом говорила, як думала. І діяла, як говорила. Її слово будило "липку атмосферу звироднілого суспільства". Будило у столітті двадцятому, будить і зараз. " Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі".

 

Поезія Ліни - це поезія Честі та Совісті. Інакше і бути не може. Бо то не просто так сказати: "Є боротьба за долю України. Все інше - то велике мискоборство". Зам"ятаймо цю афористичну мудрість і жиймо так, щоб "в цій країні НЕ соромно було жити".

 

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, ЛІНО!

Наталія Мельник,

учителька української мови та літератури

 

19.03.2020