Новини

Відвідування музею у с.Фитьків

"Ще кілька днів і прийде царство життя –

і впаде влада смерті.

Явиться інше народження,

інше життя, переміна самої природи нашої.

Воскресне Христос-Бог,

недоступний для терпіння і безсмертний…

Настане день, який є причиною того,

що люди стануть спадкоємцями Бога

і спадкоємцями Христа"

 (св. Григорій Нісійський,

Слово на святу Пасху).

 

Для кожного християнина час очікування Христового Воскресіння є особливим. Останньою фазою цього очікування є Страсний тиждень, час, в котрий кожен з нас має можливість роздумувати над Страстями Господніми та переживати Його безмежну, всеосяжну любов.

Для вчителів Католицької школи-гімназії Страсний тиждень розпочався  по-особливому. З ініціативи адміністрації школи ми відвідали Музей УГКЦ в часи підпілля, що знаходиться в селі Фитьків на Надвірнянщині. Наша поїздка розпочалася спільною Літургією в місцевому парафіяльному храмі св. Параскеви, яку очолив о. Микола Григорук.

Опісля ми помандрували до досі ще невідомого нам музею. Приміщенням для нього слугує парафіяльний будинок, який одночасно є і резиденцією для священиків, і надзвичайним місцем збереження та відтворення справжньої історії! 

О. Микола, який є ініціатором створення аж двох музеїв – етнографічного та історії підпільної УГКЦ -  захопився ідеєю створення музею ще з 6 класу і вже з цього ще по-справжньому дитячого віку почав збирати історичні пам’ятки – свідчення минулого, оскільки розумів, що багатьом людям ці речі є просто непотрібні і вони можуть зникнути назавжди. З Божою допомогою, на сьогодні, ще зовсім молодому священику, вдалося власними силами облаштувати та наповнити величезною кількістю експонатів аж два музеї. Так, експозиція етнографічного музею налічує більше двохсот, причому різних, бойківських жіночих сорочок, більше десяти пар різного взуття, найрізноманітніші знаряддя праці, посуду і т.д. Здавалося, здивувати нас тут уже ніщо не зможе… Однак попереду було ще цікавіше!

Наступним кроком нашої екскурсії був Музей підпільної УГКЦ. 

«Перша і найважливіша річ для християнина: знати свою віру, - каже праведний митрополит Андрей Шептицький, - немає вищого і кращого ідеалу для християнина, як життя віддати за віру!» Саме над темою відданості своїй вірі, попри заборону, небезпеку та навіть смерть, ми роздумували під час перебування у цьому надзвичайному залі. О. Микола в деталях розповідав нам про особливості підпільного служіння, наводячи конкретні приклади, досліджувані та опрацьовані ним особисто. Ми ознайомилися з діяльністю сестер-василіянок в довоєнний та «катакомбний» періоди, дізналися подробиці життя підпільної семінарії під керівництвом о. Михаїла Косила в Дорі, дізналися про священиків, які пішли на тортури і заслання, але не зрадили віру та Церкву! Побачили предмети, котрі в період «катакомбної церкви» слугували богослужбовим посудом, одягом, літературою, дізналися секрети переховування та зберігання Святих  Тайн.

Особливо цікавими були для нас світлини та інформація, пов’язані з  приміщенням нашої школи-гімназії, адже це колишня Духовна семінарія, і в Станіславові саме з неї розпочалося нищення та ліквідація Української Греко-Католицької Церкви.

Все почуте та побачене вкотре переконало нас в безмежній любові Господа до нашого народу, ми пересвідчились, що справжню віру не в силі подолати жодні тортури, покарання та заборони! На завершення всі обмінялися враженнями та подякували отцеві за чудову екскурсію та його важливу, невтомну і таку потрібну  працю у створенні та розбудові музею!

Юлія ЛУЦИШИН,

вчителька історії та правознавства

04.04.2018